koliskovі

Report
КОЛИСКОВА ПІСНЯ
КОЛИСКОВА ПІСНЯ
Колискова пісня –
різновид народних
родинно-побутових
пісень. Вона
вирізняється
особливо
уповільненим
ритмом виконання,
пестливою лексикою.
Ключик розуміння
У давнину колиску плели або майстрували зі
священних і ”співучих” дерев - верби, клена,
явора, калини, прикрашали символічними
малюнками і вишивками. Під подушку клали
цілющі трави – чебрець, м’яту, материнку,
безсмертник, полин. Усе це оберігало
немовля, “притягувало” щасливу долю,
вроду, силу. Найдавніший звичай – першим
класти в колиску кота. Вважалося, що він
принесе солодкий сон, спокійну вдачу. Тому
кіт – найпопулярніший персонаж
колискових.
Колискові пісні це твори, в центрі яких не
стільки саме дитина і магічна
дія слова на її ріст, здоров’я,
щастя, а скоріше світ, в якому
дитина живе — її дім, родина.
Центральним у цій групі
колисанок є образ матері.
Вони сповнені мріями,
думками матері про майбутню
долю дитини.
«Колискові пісні виділяються в
окремий цикл, тому що мають чітко
окреслені тематику і функцію, вони
призначені тільки для одного слухача
— дитини і мають тільки одного
виконавця — матір або близьку
людину».
Наталя Шумада
Колисанку співає мати (зрідка бабуся),
аби заколисати, залюляти, приспати,
приспівати дитину. Колисанки
переважно короткі. Ритм і темп —
зумовлені темпом гойдання. Мелодія
— наспівна, нескладна. Мета
колисанки — відповідними рухами,
монотонним співом і приємними
дитині словесними образами
спонукати до сну малого слухача.
Функції колискових пісень:
-практично-побутова
-пізнавальна
-емоційна
-морально-етична
-психотерапевтична
-формування естетичного чуття

similar documents