Види навчальної діяльності учнів на уроці

Report
Види навчальної
діяльності учнів
на уроці
Заняття
Дата проведення
Під формою організації
пізнавальної діяльності
(ФОПД) треба розуміти
характер спілкування, що
формується цілеспрямовано
у процесі взаємодії вчителя
та учнів.
Групова форма організації
пізнавальної діяльності
Це організація таких навчальних занять, при яких єдина
пізнавальна задача ставиться перед конкретною групою школярів.
Величина групи будь-яка, в залежності від змісту і характеру
роботи, коливається від 2 до 6 чоловік, але не більше, так як в
багаточисленних групах неможливо забезпечити роботу всіх її членів.
Складові групової діяльності учнів.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Попередня підготовка учнів до виконання групового завдання,
постановка навчальних задач, короткий інструктаж учителя.
Обговорення і складання виконання навчального завдання в групі,
визначення способів його вирішення, розподіл обов’язків.
Робота по виконанню навчального завдання.
Спостереження вчителя і корекція роботи групи та окремих учнів.
Взаємоперевірка і контроль за виконанням завдання в групі.
Повідомлення учнів про одержані результати, загальна дискусія в
класі під керівництвом учителя, доповнення і виправлення, додаткова
інформація вчителя і формулювання кінцевих висновків.
Індивідуальна оцінка роботи групи , класу в цілому.
Способи створення груп
1. Групи створюються на основі вже існуючого розміщення учнів у класі. Наприклад,
групу створюють з 4 учнів, що сидять за сусідніми партами або в одному ряду.
2. Склад учнівських груп визначає вчитель. Цей спосіб ефективний для оперативного
вирішення завдань учителя за умови його авторитету серед учнів.
3. Учні самостійно розподіляються на групи по 4 – 6 осіб ще до початку заняття або
тоді, коли воно розпочалось. Це найбільш природний самоорганізуючий спосіб за
умови наявності достатнього часу.
4. Клас або вчитель спочатку за визначеними критеріями обирає лідерів майбутніх
груп, які потім ведуть набір до своїх груп інших учнів класу. Наприклад, кожен з
лідерів називає прізвище учня якого він запрошує до своєї групи. Групи
заповнюються поступово й рівномірно.
5. Учитель призначає учнів, які будуть здійснювати набір членів до своїх груп. Потім
у вже створених групах обирають других груповодів. Цей спосіб допомагає
розвитку комунікативних навичок учнів, дає їм шанс активно взаємодіяти.
6. Учитель або учні визначають перелік головних питань (проблем) за темою, що
вивчається. Кожен учень обирає для себе проблему і входить до відповідної
групи. Групи можна поділити на підгрупи. У вже створених групах обирають
лідерів.
7. Самоорганізація групової роботи. Учням пропонується самим визначити
проблеми для групових занять і види діяльності своїх груп.
8. Поетапне створення груп. Спочатку 3 – 5 учнів, які досягли певних успіхів у
вивченні теми або проблеми, об’єднуються в групу та самостійно працюють під
час проведення уроків окремо від інших учнів класу. З іншими учнями вчитель
проводить навчальні заняття відповідно до плану. Група учнів під час навчання
розширюється, ділиться на підгрупи за певними критеріями.
Організація навчального простору

При застосуванні групової форми
роботи організації навчання особливої
уваги потребує організація навчального
простору.
Необхідно шукати оптимальні варіанти
розміщення навчальних місць залежно від
кількості груп та числа учнів у кожній
групі, тому що співрозмовники повинні
бути повернуті “обличчям до обличчя”.
Групові форми організації навчання
Групова робота за
спільною темою
Групові форми
навчання
Взаємонавчання
груп
Парне
взаємонавчання
Індивідуальне
самонавчання
Учень замість
вчителя
Сомоорганізуючий
себе колектив
Підготовка
учнями виступів
Індивідуальне самонавчання.
Під час індивідуального самонавчання учні
виконують ту або іншу самостійну роботу
(робота з підручником, приладами,
розв’язання задач, дослідницька робота) і
складають письмове повідомлення про її
результати.
Парне взаємонавчання.
Учні у стабільних парах (сусіди за однією
партою) або в парах змінного складу (учні
протягом уроку обмінюються місцями на
зразок конвеєру) пояснюють одне одному
якесь питання, захищають свою тему,
оцінюють результати роботи товариша.
Групова робота за спільною темою.
Навчання відбувається усередині групи. Учні,
об’єднані в групи, взаємодіють усередині них:
пояснюють новий матеріал, обговорюють його,
оцінюють свою діяльність, готують виступ.
Взаємонавчання груп.
Групи, які займаються вирішенням різних проблем
або видами навчальної діяльності – теоретики та
експериментатори, тимчасово об’єднуються для
того, щоб обмінятися досвідом, інформацією,
проблемами.
Учень замість вчителя.
Один або двоє учнів навчають увесь клас, ведуть
урок, проводять лекцію або інше заняття.
Підготовка учнями виступів.
Відпрацьовуються такі види діяльності, як
техніка виступу, методика ведення дискусії.
Формулювання питань та відповідей на них,
аргументація думок, резензування, оцінювання,
аналіз.
Самоорганізуючий себе колектив
Чим більша кількість певних видів навчальної
діяльності, якими оволоділи учні, тим більше
можливостей у самоорганізації навчання їм
надається. Наприклад, спонтанне або спеціально
організоване формулювання замислу уроку або їх
серії може призвести до створення координаційної
групи учнів, яка потім уточнить тематику і
технологію заняття, підготує та проведе його.
Переваги групової форми
навчання:
 ефективність під час вирішення будь яких
прикладних завдань;
 значна індивідуалізація навчання, колективна
відповідальність і зацікавленість окремих
членів групи у результатах;
 ефективність під час підготовки тематичних
навчальних конференцій, диспутів, доповідей
за темою додаткових завдань;
 максимальне використання колективного
обговорювання результатів, взаємних
консультацій тощо;
 значною мірою зберігається самостійність
роботи.
Недоліки групової форми
навчання:
 складність у формуванні груп
(необхідно враховувати рівень
підготовленості кожного учня,
психологічний клімат у колективі;
 труднощі в організації навчальної
роботи в групах.
Індивідуальна форма
має місце в тому випадку, коли зміст навчального матеріалу
цілком доступний для самостійного вивчення школярів.
Пізнавальна задача в цьому випадку не виступає перед
класом як загальна і вирішується індивідуальними
зусиллями кожного учня самостійно без посереднього його
спілкування з іншими учнями.
Педагогічна цінність цієї форми організації пізнавальної
діяльності заключається в тому, що вона може враховувати
особливості кожного учня відповідно до його підготовки і
можливостей.
Успіх її визначається правильним підбором
диференційованих завдань і систематичним контролем
учителя за їх виконанням.
Її мінуси в тому, що вона потребує великих затрат часу і
зусиль учителя. Не сприяє розвитку колективізму в
навчанні.
Переваги індивідуальної
форми навчання:
забезпечує оптимальний розвиток як
найсильнішого, так і найслабшого;
забезпечує всебічну й правильну оцінку
навчальних можливостей кожного учня;
продуманий підбір методичних прийомів і
дидактичних засобів сприяє найбільш глибокому
і міцному засвоєнню знань;
забезпечує оптимальний для кожного учня рівень
цілеспрямованого розвитку особистості;
забезпечує плідну роботу на всіх етапах уроку,
ефективну діяльність на всіх рівнях
(репродуктивному, конструктивному, творчому);
диференційовані завдання є одним зі шляхів
реалізації індивідуалізованого навчання.
Складності індивідуальної
форми навчання:
 вимагає систематичного й
цілеспрямованого вивчення
можливостей кожного учня;
 є необхідність у створенні в
предметному кабінеті системи
дидактичних засобів
індивідуальної роботи з учнями.
Фронтальна форма пізнавальної
діяльності
Характерні риси:
- учитель веде роботу і безпосередньо спілкується з усіма учнями
класу – розповідає, пояснює, показує, заохочує учнів до
обговорення проблеми, забезпечуючи одночасне керівництво
всіма учнями. Все, що необхідно знати і вміти кожному учню,
показується вчителем одночасно для всіх;
- у ході здійснення цієї форми відбувається безпосередній ідейноемоційний вплив учителя на колектив учнів, який повинен
пробуджувати в них відповідні думки, почуття, переживання.
Кожен учень сприймає інформацію, яку передає вчитель, прагне її
засвоїти;
- загальна мета роботи досягається за рахунок індивідуальних
зусиль кожного учня;
- для того, щоб ця форма була більш ефективною, учитель повинен
заздалегідь проектувати, а потім відтворювати на уроці навчальні
ситуації, які відповідатимуть наміченим аспектам триєдиної мети
уроку. На початку забезпечити контакт з класом, привернути увагу
учнів і їх інтерес до сприйняття знань;
- педагогічна ефективність залежить від уміння вчителя тримати в
полі зору всіх учнів класу, забезпечувати активну роботу кожного
з них , підтримувати увагу і робочу дисципліну;
- педагогічна ефективність залежить від уміння
вчителя тримати в полі зору всіх учнів класу,
забезпечувати активну роботу кожного з них ,
підтримувати увагу і робочу дисципліну;
- якщо ця форма здійснюється на активній основі, то,
беручи участь у загальній роботі, учень відчуває
ритм сумісного пошуку, розділяє успіх загальних
досягнень, проявляє відповідно творчу активність;
- якщо ця форма грунтується на елементарній подачі
навчальної інформації, то тоді починають
проявлятися її негативні сторони. Суттєвим
недоліком цієї форми роботи пізнавальної
діяльності є те, що при її використанні різко
обмежується можливість здійснення суспільнокорисної діяльності учнів у процесі їх навчання,
тому що учитель навчає всіх;
- для фронтальної роботи обов’язковим є загальна
оцінка її результатів, так як вона у певній мірі
сприяє становленню колективних інтересів.
Переваги фронтальної форми
навчання:
 навчальні завдання вирішуються на всіх
рівнях (репродуктивному,
конструктивному і творчому);
 отримані результати роботи
обговорюються всім класом;
 розвиваються вміння уважно слухати
свого товариша, порівнювати його думки
зі своїми, захищати свою точку зору та
аргументовано її викладати.
Недоліки фронтальної форми
організації уроку:
складність матеріалу потребує
загальнокласних пояснень учителя;
використання даної форми більш
доцільне при вивченні нового
матеріалу і при його закріпленні;
є складність в організації активної та
плідної роботи всіх учнів класу.
Колективна форма пізнавальної
діяльності учнів
Це така форма (за визначенням В.К. Дяченка), при якій колектив
навчає кожного свого члена, і в той же час кожний член
колективу бере активну участь у навчанні всіх інших його
членів. Якщо всі члени колективу навчають кожного, то така
навчальна робота є колективною.
Характерні риси:
наявність у всіх учасників загальної мети;
між учасниками має місце розподіл праці, функцій і обов’язків;
робота будується на співробітництві і взаємодопомозі;
учасники роботи залучаються до обліку і контролю за її
виконанням;
- робота кожного учасника процесу набуває суспільної
значимості;
- ця форма пізнавальної діяльності грунтується на рівності
об’єктивних умов для кожного;
- діяльність кожного учасника занять є суспільно корисною.
Наявне співпадання, повна єдність колективних і особистих
інтересів: чим більше і краще я навчаю інших, тим більше і
краще я знаю сам.
-
“Як можна більше запитувати,
запитане – засвоювати, тому що
засвоїв, навчати інших – ці три
правила дають можливість учневі
перемагати вчителя”
Я.А.Каменський
М.Н.Скаткін у своїй книзі
“Проблеми сучасної діалектики”
писав про те, що колективна
форма роботи організації
пізнавальної діяльності учнів – це
“...спілкування учнів у процесі
навчання в динамічних парах і
парах змінного складу”.
Робота в парах
Спільне завдання ділиться між членами
мікрогрупи. Кожний запитує кожного. Кожний
відповідає кожному. Виникає ситуація
колективної взаємодії всіх членів групи.
Найбільше розповсюдження в школі набула
мікрогрупа із чотирьох чоловік, в яку
об’єднуються учні сусідніх парт. У кожний
момент половина учнів говорить, а останні
цілеспрямовано слухають, потім ролі
змінюються. Це школа навчання кожного
кожним.
А.С.Границька у своїй книзі “Навчити думати і
діяти”, де вона обгрунтувала цілу адаптивну
систему навчання (АСН), засновану на
використанні колективної форми пізнавальної
діяльності, дає таку схему роботи в різних парах:
Статична пара (для роботи
об’єднуються учні, які сидять за
однією партою)
1
Динамічна пара (для роботи
об’єднуються учні, які сидять за
сусідніми партами)
3
2
1
Варіаційна пара
(У групі з чотирьох учнів
кожний працює то з одним,
то з іншим, при цьому
відбувається обмін матеріалами, варіанти яких будуть
опрацьовані кожним членом
мікрогрупи)
3
2

similar documents