(розшукових) дій в ході досудового розслідування

Report
Теоретичні та практичні проблеми
проведення негласних слідчих
(розшукових) дій під час
досудового розслідування
16 травня 2014 року
Сліпченко Володимир Іванович
Дані щодо кількості поданих клопотань слідчих (прокурорів) про проведення найпоширеніших
видів НСРД за період з 20.11.2012 по 15.10.2013 за даними Генеральної прокуратури України
слідчі
ОВС
слідчі
прокуратури
слідчі
СБУ
слідчі
Міндоходів
ВСЬОГО
Установлення
місцезнаходження
радіоелектронного
засобу (ст.268)
21 321
158
157
68
21 704
Зняття інформації з
транспортних
телекомунікаційних
мереж (ст.263)
13993
2372
997
715
18077
Спостереження за
особою, річчю або
місцем (ст.269)
6 736
976
421
306
8 439
Аудіо-, відеоконтроль
особи (ст.260)
6 398
1499
217
65
8 179
Контроль за
вчиненням злочину
(ст.271)
4 098
502
132
69
4 801
Аудіо-, відеоконтроль
місця (ст.270)
1 331
156
61
9
1 557
Кількість клопотань
слідчих про
проведення НСРД
За статистичними даними ГПУ найменш поширенішими видами НСРД
за вказаний вище період стали
слідчі
ОВС
слідчі
прокуратури
слідчі
СБУ
слідчі
Міндоходів
ВСЬОГО
Виконання спеціального
завдання з розкриття
злочинної
діяльності
(ст.272)
2
2
0
0
4
Негласне
отримання
зразків, необхідних для
порівняльного
дослідження (ст.274)
54
3
4
0
61
118
29
33
8
188
Зняття інформації з
електронних
інформаційних систем
(ст.264)
458
37
82
32
609
Обстеження публічно
недоступних місць, житла
чи іншого володіння
особи (ст.267)
721
77
39
10
847
Кількість клопотань
слідчих про
проведення НСРД
Накладення арешту на
кореспонденцію (ст.261)
Нормативна база функціонування інституту НСРД
- ІНСТРУКЦІЯ про організацію проведення НСРД та використання їх
результатів у кримінальному провадженні, затверджена спільним
наказом №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16.11.2012;
- Інформаційний лист ВССУ № 223 - 158/0/4-13 від 29.01.2013 Про окремі питання здійснення слідчим суддею суду
апеляційної інстанції судового контролю за дотриманням
прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному
провадженні;
- ЗВДТ – ст.4.12.4 та 4.12.5, ЗУ «Про державну
таємницю»;
- Практика ЄСПЛ- починаючи з 70-х рр. 20 ст.
14.04.2014 року було презентовано
російськомовну версію бази даних ЄСПЛ
www.echr.coe.int
зареєструватися на розсилку можливо на сайті
www.echr.coe.int/rss
www.echr.coe.int
зареєструватися на розсилку можливо на сайті
www.echr.coe.int/rss
На даний момент ресурси ЄСПЛ – налічують
11 000 перекладів на 30 мов світу
на російську мову перекладено
приблизно 1 000 рішень
Аналіз існуючих проблем функціонування інституту НСРД
дозволяє розподілити їх на дві групи
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО
ХАРАКТЕРУ
- матеріально-технічне забезпечення;
- оперативність отримання дозволу;
- відсутність сталої слідчо-судової
практики та ін.
ПРОЦЕСУАЛЬНОГО
ХАРАКТЕРУ
- рівень знань слідчого,
прокурора, слідчого судді;
- якість обґрунтованості
клопотань.
1. Неоднозначно тлумачиться можливість
проведення окремих видів НСРД без отримання
ухвали слідчого судді.
НАПРИКЛАД – ст.269 КПК
- спостереження за особою, річчю або місцем
ч.2 ст.246, ч.5 ст.246 та ч.2 ст.269 КПК
1. Неоднозначно тлумачиться можливість
проведення окремих видів НСРД без отримання
ухвали слідчого судді.
НАПРИКЛАД – ст.269 КПК
- спостереження за особою, річчю або місцем
ч.2 ст.246, ч.5 ст.246 та ч.2 ст.269 КПК
При тлумаченні положень КПК слід враховувати,
що норми глави 21 КПК мають імперативний
характер, однак за своєю конструкцією можуть
бути двох видів:
- відносно-визначені (ст.264, ст.269,);
- абсолютно-визначені (ст. 260 - АУДІО-, ВІДЕОКОНТРОЛЬ ОСОБИ).
Вказана проблема тлумачення юридичних підстав
проведення НСРД пов'язана з тим, що ч.2 ст.246 КПК України
містить дві кваліфікуючі ознаки:
– тяжкість злочину;
– дозвіл слідчого судді у вигляді ухвали.
Зазначені обставини і внесли плутанину у тлумачення порядку
отримання дозволу на їх проведення.
Виходячи з логіки законодавства отримання дозволу на
проведення НСРД в залежності від їх виду, повинно буди
динамічним, і враховувати не лише їх формальне віднесення
до глави 21 КПК , а і враховувати існуючу структуру
правоохоронних органів, повноваження керівника слідчого
відділу та прокурора, крім того відповідати рівню обмеження
конституційних прав та свобод людини і громадянина.
Абсолютно помилковим вбачається отримання
судового дозволу окремо на огляд і виїмку кореспонденції
(ст.262 КПК), оскільки саме ухвала слідчого судді про
накладення арешту на кореспонденцію в порядку ст.261 КПК
надає слідчому право прийняти рішення про доцільність
відкриття і огляду затриманої кореспонденції ( ч.3 ст.262 та
ч.1 ст.262 КПК).
Також є неприпустимим отримання окремого
судового дозволу на використання конфіденційного
співробітництва за правилами ст. 275 КПК, оскільки за
логікою законодавства вказана норма, як і ст.273 (що
дозволяє використовувати заздалегідь ідентифіковані
(помічені) або несправжні (імітаційні) засоби) – є не
окремими видами НСРД, а лише засобами які допомагають у
їх проведенні та отриманні доказів вчинення злочину або
злочинної діяльності.
2. Чіткість формулювання мотивів та мети проведення
Загальні підстави (які зазначаються у
клопотанні слідчого):
- неможливість отримати докази або
здійснити їх перевірку в інший спосіб;
- пропорційність втручання у сферу
приватних інтересів особи (пов'язана зі
змістом ст.91 КПК України);
- співрозмірність втручання у сферу
інтересів особи (залежить від тяжкості
вчинення злочину);
Фабула кримінального провадження за
ЄРДР
повинна чітко співпадати з тими
завданнями які ставляться перед
конкретним видом НСРД (їх сукупності) для
отримання доказів
Не можна просити у слідчого судді більшого обмеження прав особи ніж це
випливає зі змісту предмету доказування.
3. Проблема виділення під час проведення НСРД
відомостей про інший злочин (необхідно розглядати у
системному зв'язку з проблемою №2).
ЗЛОЧИН ДЛЯ ФІКСАЦІЇ АБО
РОЗКРИТТЯ ЯКОГО
ПРОВОДИТЬСЯ НСРД
Додатковий
епізод
Додатковий
епізод
Додатковий
епізод
Перш ніж виділяти/реєструвати новий злочин
ми пам'ятаємо:
- яка була мета проведення нашої НСРД;
Перш ніж виділяти/реєструвати новий злочин ми
пам'ятаємо:
- яка була мета проведення нашої НСРД;
- існування правового режиму інформації за
фактом, методами та результатами проведення
НСРД – державна таємниця – до моменту
розсекречування;
Перш ніж виділяти новий злочин ми пам'ятаємо:
- яка була мета проведення нашої НСРД;
- існування правового режиму інформації за
фактом, методами та результатами проведення
НСРД – державна таємниця – до моменту
розсекречування;
- існування спеціальної процедури використання
результатів НСРД в інших цілях (враховуючи
передання інформації – ст.257).
СЛІД ПАМ'ЯТАТИ ПРО НАЯВНІСТЬ СТ. 222 КПК – ТАЄМНИЦЯ
ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ
Слідчий повинен чітко інструктувати оперативних
працівників про необхідність узгодження всіх дій на
підставі інформації отриманої за результатами
проведення НСРД;
- за необхідності винести постанову в порядку ст. 222
КПК та попередити оперативного працівника про
можливі наслідки витоку інформації.
4. Черговість проведення НСРД
п.6 Інформаційного листа ВССУ - слідчі судді мають
враховувати, що однорідні питання, які необхідно
з’ясувати
в
рамках
одного
кримінального
провадження шляхом проведення НСРД одного або
різних видів, пов’язаних між собою (при цьому
необхідність з’ясування таких питань обґрунтовується
однаковими обставинами)
При цьому слідчий суддя розглядає необхідність
проведення таких дій щодо кожного виду НСРД
окремо.
Наприклад, в одному документі може
міститися клопотання про дозвіл на
здійснення:
- аудіо-, відеоконтролю особи (ст. 260 КПК);
- обстеження публічно недоступних місць,
житла чи іншого володіння особи (ст. 267
КПК) із метою встановлення технічних
засобів аудіо-, відеоконтролю особи;
- про дозвіл на зняття інформації з
транспортних телекомунікаційних мереж
кількох видів (ст.264 КПК).
5.Особливості місця проведення НСРД (СИЗО, робочій кабінет)
- Проведення аудіо-, відеоконтролю особи (ст.260
КПК) в умовах СИЗО –
Практика Запорізької області свідчить що С/С надають
дозвіл на аудіоконтроль особи, але не надають
відеоконтроль місця.
Практика ЄСПЛ – не можливо обмежити приватне
життя особи там де його не існує (наприклад в СИЗО),
навпаки застосовуються лише відеофіксація у
камерах тримання осіб
з метою недопущення
можливої протиправної поведінки.
6. Можливість проведення НСРД до винесення ухвали
слідчого судді в порядку ст. 250 КПК
- ч.4
ст.268
(установлення
місцезнаходження
радіоелектронного заходу ) містить пряме посилання на
ст. 250 КПК;
- ч.3 ст.269 (спостереження за особою, річчю або місцем)
також містить пряме посилання на ст.250 КПК.
Проблема, які строки їх проведення до винесення
ухвали слідчого судді?
Практика засвідчила, що такий строк становить
від 3 до 5 діб.
7. Запобігання можливому витоку інформації
про факт проведення НСРД
- необхідність підтвердження місця роботи/посади
такої особи (наприклад, фотографують таблицю на
робочій двері; телефонний довідник, ксерокопія
документа підписаного такою особою та ін);
- п.5 Інформаційного листа ВССУ вказує, що слід
враховувати що на момент проведення НСРД
можуть бути відомі (встановленні) не всі відомості
про особу або кінцеве обладнання - у клопотанні
про це потрібно зазначати – наприклад, отримання
гласно повної інформації (функційних обов'язків)
призведе до витоку інформації.
8. Інформування слідчого про хід проведення НСРД (особливо
на етапі реалізації)
Слідчий у дорученні про проведення НСРД повинен сам
визначити періоди його інформування про хід проведення.
На практиці СБУ вказує, що результати будуть повідомлені
лише після проведення НСРД – що позбавляє слідчого
оперативного доступу до інформації.
9. Процесуальний порядок припинення НСРД
ст.252 КПК встановлює загальний порядок фіксації
результатів НСРД.
Слід враховувати, що ч.4 ст. 271 КПК передбачає
можливість спеціального порядку припинення
НСРД – коли контроль за вчиненням злочину
закінчується відкритим фіксуванням, про це
складається протокол у присутності такої особи.
В інших випадках доцільно отримувати ухвалу суду на
проведення обшуку робочого місця, приватного житла,
службового чи власного автотранспорту та самої особи.
10. Необхідність повідомлення осіб, щодо яких
проводилися НСРД (ст.253 КПК):
- про факт;
- про результати;
- протягом 12 міс. з дня припинення НСРД, але не
пізніше звернення до суду з обвинувальним актом;
- повідомлення в порядку ст. ст.111-112 КПК;
- у випадку допиту таких осіб в порядку ч.3 ст.256
КПК – вони повідомляються в обсязі, який зачіпає
їхні права.
ДЯКУЄМО ЗА УВАГУ!

similar documents