Інституційний механізм фінансового нагляду в Європейському

Report
Інституційний механізм
фінансового нагляду
в Європейському Союзі
Підготував к.ю.н. Костя Д.В.,
кафедра конституційного, адміністративного
і фінансового права ЧНУ ім. Ю. Федьковича
27 червня 2014 року Україна підписала економічну частину Угоди про
асоціацію з ЄС. Розділ 4 Угоди врегульовує питання торгівлі та поступової
інтеграції України до ринку Співтовариства. Окремо Угода закріплює положення
стосовно регулювання ринку фінансових послуг, а також пруденційного нагляду.
Стаття 127 Угоди про асоціацію передбачає, що кожна Сторона докладає
необхідних зусиль для забезпечення впровадження міжнародних стандартів
регулювання та нагляду у сфері фінансових послуг та для боротьби з
ухиленням від сплати податків на всій її території.
Стаття 133 – Україна повинна забезпечити поступове приведення у відповідність
своїх чинних законів та майбутнього законодавства до acquis ЄС. Таке наближення
розпочинається з дати підписання Угоди та поступово поширюватиметься на
всі елементи acquis ЄС, зазначені у Додатку XVII до Угоди.
2
ПРУДЕНЦІЙНИЙ НАГЛЯД
До пруденційного регулювання зараховуються
вимоги до регулятивного капіталу фінустанови
та його абсолютного, відносного і адекватного
розміру, нормативи ліквідності, кредитного,
інвестиційного
та
валютного
ризиків;
обмеження та вимоги щодо проведення
високоризикових операцій та операцій з
пов’язаними особами; вимоги до оцінки
активних операцій та формування резервів під
очікувані ризики із цих операцій; а також деякі
інші вимоги, які покликані мінімізувати ризик
банкрутства банку чи іншої фінансової
установи та захистити інтереси споживачів
фінансових послуг.
3
Додаток XVII до Угоди про асоціацію
Термін
впровадження
Назва
4 роки
про принципи пруденційного банківського нагляду,
вимоги щодо резервних фондів та капіталізації
банків
Директива №
2002/83/ЄС
6 років
щодо регламенту та критеріїв пруденційної оцінки
придбань та збільшення частки у фінансовому
секторі
Директива №
2006/49/ЄС
4 роки
про адекватність капіталу інвестиційних компаній
та кредитних установ
4 роки
про додатковий нагляд за діяльністю кредитних
установ, страхових компаній та інвестиційних
компаній у фінансовому конгломераті
Директива №
2009/110/ЄС
4 роки
про започаткування та ведення діяльності установ
по роботі з електронними грошима та
пруденційний нагляд за ними
Директива №
94/19/ЄС
4 роки
про систему гарантування депозитів
Директива №
86/635/ЄЕС
4 роки
про річну звітність та консолідовану звітність
банків та інших фінансових установ
Номер акту
Директива ЄС
2006/48
Директива №
2002/87/ЄС
4
Європарламент та Рада ЄС визнали, що наявна на
той час система союзних комітетів з питань
фінансового нагляду (так звана система
Ламфалуссі) виявилась неспроможною:
1) забезпечити надійний механізм вироблення
національними урядами прийняття ефективних
рішень з питань контролю за діяльністю
транскордонних фінансових установ;
2) гарантувати задовільний рівень кооперації та
інформаційного обміну між контролюючими
органами;
3) уникнути труднощів в аспекті координації
спільних зусиль органів фінансового нагляду у
зв’язку із розмаїттям національних регуляторних
правил і практик їх застосування;
4) 4) забезпечити єдине тлумачення нормативів
фінансової діяльності, затверджених
законодавством Євросоюзу.
5
25 лютого 2009 року була підготовлена
доповідь групи Де Ларозьєра, якою було
запропоновано повний перегляд існуючого
механізму фінансового нагляду в ЄС.
Пропоновані зміни в перспективі були
націлені на зменшення ризиків та глибини
фінансових криз у майбутньому. Група
сформулювала
ряд
критеріїв
щодо
запровадження
нової
"Європейської
системи фінансового нагляду” (ЄСФН).
Жак де Ларозьер
Голова МВФ
(1978-1987)
Президент Європейського банку
реконструкції та розвитку
(1993-1998)
6
Нормативна основа системи де Ларозьєра
Номер акту
Дата прийняття
Постанова ЄС
1093/2010
15.12.2010
про утворення Європейського банківського
управління
Постанова ЄС
1094/2010
15.12.2010
Про утворення Європейського управління
страхування та пенсійного забезпечення
Постанова ЄС
1095/2010
15.12.2010
Про утворення Управління з питань з цінних
паперів та ринків
15.12.2010
Про макропруденційний нагляд Європейського
Союзу за фінансовою системою та утворення
Європейської ради із системних ризиків
Постанова ЄС
1092/2010
Назва
7
Консультації та застереження
Інформаційний обмін
8
НБУ (Генеральний департамент банківського
нагляду, Служба фінансового моніторингу,
Департамент контролю, методології та
ліцензування валютних операцій та інші
структурні підрозділи);
Національна комісія, що здійснює державне
регулювання у сфері ринків фінансових
послуг;
Національна комісія з цінних паперів та
фондового ринку.
9
Банківське регулювання та нагляд в ЄС
Координація діяльності центральних банків держав світу відбувається в
рамках Базельського комітету з питань банківського нагляду. ід його
егідою укладено три Базельські угоди .
Укладення останньої із зазначених угод – Базель ІІІ (грудень 2010 року) було
свого роду реакцією країн-членів Базельського комітету на недоліки у
банківському регулюванні, що виявилася під час останньої фінансової кризи.
Угода визначила основні принципи та стандарти ефективного нагляду,
встановлюють мінімальні вимоги щодо рівня та структури капіталізації,
ліквідності банківських установ, правила щодо проведення зовнішнього та
внутрішнього аудиту. Базельський комітет встановлює мінімальні стандарти
пруденційного регулювання та нагляду за діяльністю банків, особливо тих, які
відіграють істотну роль на міжнародному ринку банківських послуг. Країни-члени
можуть в рамках національного законодавства встановлювати більш високі
вимоги та нормативи щодо банківського контролю.
10
Розроблені Базельським комітетом стандарти та нормативи банківського
нагляду, які націлені на забезпечення світової фінансової стабільності, носять
рекомендаційний характер та позбавлені юридичної сили. Їх дотримання та
імплементація ґрунтується на добрій волі країн-учасниць, які пропонують та
погоджують відповідні правила-рекомендації (а членами Комітету є більшість країн
ЄС та саме Співтовариство цілому).
В зв’язку з цим, робота Базельського комітету зосереджена на заохоченні
конвергенції законодавства країн на основі спільних критеріїв та моніторингу їх
імплементації. Водночас детальна гармонізація підходів в сфері банківського
нагляду не є кінцевою метою діяльності Комітету. Виконання такого завдання
ґрунтується виключно на ініціативі країн та організацій-членів Базельського
комітету.
11
ЄВРОПЕЙСЬКЕ БАНКІВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ
створене 1 січня 2011 року як складова Європейської
системи фінансового нагляду та перебрало на себе всі
повноваження та завдання Комітету європейського
банківського нагляду. Штаб-квартира даного органу
знаходиться в Лондоні.
є незалежним виконавчим органом ЄС зі статусом
юридичної особи, який забезпечує ефективне та
послідовне пруденційне регулювання та нагляд в рамках
європейського банківського сектору.
діяльність спрямована на захист публічного інтересу
шляхом підтримання фінансової стабільності в ЄС та
охорону
цілісності,
ефективності
та
належного
функціонування банків, а також інших кредитних установ,
фінансових
конгломератів,
інвестиційних
фондів,
платіжних систем (в тому числі електронних).
12
Основне завдання Європейського банківського управління полягає у сприянні
формуванню Європейського уніфікованого зводу правил фінансової діяльності
(Single rulebook) через прийняття відповідних обов’язкових технічних стандартів та
керівних принципів. В свою чергу метою Уніфікованого зводу правил фінансової
діяльності є встановлення системи гармонізованих пруденційних правил та стандартів
для фінансових установ на теренах Євросоюзу задля створення рівного конкурентного
середовища, а також захисту власників депозитів, інвесторів та споживачів.
13
Single rulebook
це єдиний звід норм-правил здійснення фінансової
діяльності та нагляду, що діє на території всього ЄС та
закріплених у його законодавчих актах. На сьогодні
положення Єдиного зводу містяться головним чином в
таких актах:
Четверта Директива щодо вимог до капіталу
(Директива 2013/36/ЄС від 26.06.2013 – Capital
Requirements Directive IV (CRD IV);
Директива щодо схем гарантування депозитів
(Директива 2014/49/ЄС від 16.04.2014 – Deposit
Guarantee Scheme Directive (DGSD);
Директива щодо санації та врегулювання
неспроможності банків (Директива 2014/59/ЄС від
15.05.2014 – Bank Recovery and Resolution Directive
(BRRD).
14
Структура Європейського банківського управління
Рада
наглядачів
Управлінська
рада
Апеляційна
рада
Голова
Управління
Виконавчий
директор
Спільний
комітет
15
Обов’язкові технічні стандарти
(ОТС)
є юридичними актами, які конкретизують положення законодавчих актів ЄС
(директив Єврокомісії чи постанов Європарламенту), та спрямовані на послідовну
гармонізацію фінансової контрольно-наглядової діяльності держав-членів.
Ознаки ОТС
є результатом делегованої нормотворчості;
підлягають остаточному затвердженню Єврокомісією;
обов’язковий характер для держав-членів;
дотримання забезпечується за допомогою
триступеневого механізму примусу;
так
званого
"м’якого"
містять лише процедурні та технічні нормативи банківського нагляду;
не є засобом формування стратегічних рішень чи регулювання
фінансової політики ЄС в цілому.
16
Завдання і повноваження
Європейського банківського управління
виконання функцій дорадчого органу Європарламенту, Ради ЄС та
Єврокомісії;
право вимагати надання необхідної інформації для здійснення своєї
діяльності;
консультування та надання методичної допомоги центробанкам та іншим
органам в сфері фінансового нагляду і контролю;
розробка уніфікованих підходів в сфері гарантування банківських депозитів;
моніторинг та методичне керівництво роботою колегій наглядачів;
посередництво при врегулюванні конфліктів, що виникають між
компетентними органами банківського нагляду держав-членів ЄС;
прискорювати зближення контрольно-наглядової практики різних країн з
метою створення спільної європейської культури банківського нагляду;
здійснення на постійній основі експертні оцінки національних систем
банківського нагляду в країнах-членах;
здійснює стрес-тести на рівні ЄС для оцінки стійкості фінансових установ до
негативних процесів на ринку банківських послуг;
надсилання національним контролюючим органам застережень у випадку
здійснення в межах їх юрисдикції фінансової діяльності, що становить
загрозу публічним інтересам в галузі функціонування внутрішнього ринку
фінансових послуг ЄС.
17
Завдання і повноваження
Європейського банківського управління
направляти національним органам банківського нагляду прямі вказівки щодо
вжиття відповідних заходів для усунення "істотних" загроз стабільності
функціонування фінансових ринків держав-членів та фінансової системи
Співтовариства в цілому;
тимчасово призупиняти або обмежувати окремі види фінансової діяльності;
звернутись до Єврокомісії або уповноважених національних контрольнонаглядових органів із пропозиціями щодо заборони чи обмеження певних
видів фінансової діяльності на постійній основі.
уповноважене на розвиток та підтримання співпраці, укладення необхідних
адміністративних угод із контрольно-наглядовими інституціями третіх країн та
міжнародними організаціями.
18
Європейське управління страхування та пенсійного забезпечення
Створене 1 січня 2011 та перебрало на себе повноваження Комітету регуляторів
страхування та пенсійного забезпечення. Штаб-квартира знаходиться у м.
Франкфурт-на-Майні.
Компетенція: координація та гармонізація наглядових повноважень
національних органів в галузі страхування, перестрахування, діяльність
фінансових конгломератів на ринку страхових послуг, страхових брокерів,
пенсійних фондів, а також аудит та фінансову звітність зазначених суб’єктів.
19
Управління з питань з цінних паперів та ринків
Утворене 1 січня 2011 року. Перебрало на себе повноваження Комітету
Європейських Регуляторів цінних паперів. Штаб-квартира знаходиться в Парижі.
Компетенція:
1) встановлення правил та здійснення пруденційного нагляду в сфері діяльності
інвестиційних фондів, а також інших компаній, що надають послуги в галузі
інвестування, корпоративного управління, аудиту та фінансової звітності;
2) здійснення нагляду щодо операцій із придбання контрольних пакетів акцій
підприємств, клірингових операцій та врегулювання претензій між фінансовими
установами.
Метою Управління як незалежного органу ЄС є знову ж таки сприяння стабільності
фінансової системи ЄС через забезпечення цілісності, прозорості, ефективності та
належного функціонування ринку цінних паперів, а також гарантування захисту прав
інвесторів. Управління покликане координувати роботу національних регуляторів
ринків цінних паперів в напрямку створення рівного конкурентного середовища для
операторів фінансових послуг.
20
Європейська Рада із системних ризиків
Утворена 16 грудня 2010 року. Штаб-квартира – Франкфурт-на-Майні.
Рада відповідає за макро-пруденційний моніторинг фінансової
системи ЄС задля попередження або зменшення системних ризиків
відносно фінансової стабільності з кінцевою метою запобігання
виникненню повномасштабних кризових явищ у фінансовій сфері та
забезпечення сталого економічного розвитку Співтовариства.
21
22

similar documents