Професія дощового черв`яка

Report
Професія дощового черв’яка
Робота учениці 5 –Б класу Каур Тетяни
Дощові черви (черв'яки, хробаки),
земляні черв'яки, земляні хробаки
(лат. Lumbricina) — загальна назва,
що об'єднує ряд родин кільчастих
черв'яків класу малощетинкових. З
точки зору систематики ця група не є
таксономічною одиницею, а виділена
на підставі особливостей екології і
деяких
морфофізіологічних
властивостей включених в неї родин.
Всього відомо біля 1500 видів
дощових
червів
більшість
яких
мешкає в тропіках.
 Дощові черви мають розвинену кровоносну систему з
червоною кров'ю. Кровоносна система складається з двох
поздовжніх судин — спинної і черевної та гілок, які з'єднують ці
судини і розносять кров. М'язові стінки судин, скорочуючись,
женуть кров по всьому тілу хробака.
 Дихання шкіряне. Шкіра тварин вкрита слизом який захищає її від
висихання та допомагає пересуватися в грунті.
 Нервова система складається із слабо розвиненого головного
мозку і черевного ланцюжка. У кожному членики тіла є по одному
подвійному нервовому вузлу. Всі вузли з'єднані між собою
перемичками. На передньому кінці тіла в області глотки від
нервового ланцюжка відходять дві перемички. Вони охоплюють
глотку праворуч і ліворуч, утворюючи навкологлоткове нервове
кільце. Зверху в цьому кільці є потовщення — надглотковий
нервовий вузол. Від нього в передню частина тіла хробака
відходить безліч найтонших нервів. Цим пояснюється велика
чутливість цієї частини тіла.
 Дощові черв'яки становлять 50-70% всієї біомаси
ґрунтових безхребетних. На одному гектарі добре
доглянутих лугів або пасовищ загальна їх кількість
становить від 1 до 200 мільйонів особин, в
середньому близько 20 мільйонів, а вага їх
біомаси — від 2 до 5 тон на гектар, що на два
порядки перевищує біомасу наземних тварин.
 Дощові черви є проміжними господарями
легеневих гельмінтів свиней і деяких паразитів
птиці.
Будова тіла та зовнішній вигляд
 Тіло дощових червів складається з багатьох кілець, або сегментів
кількість яких в різних видів від 80 до 320. Всі сегменти, окрім
переднього, мають по 8, а в деяких тропічних видів — по декілька
десятків, коротких щетинок, які допомагають тварині чіплятися за ґрунт
під час руху. Довжина тіла великих тропічних дощових черві до 2-2,5
метрів.
 в Україні дорослі черв'яки доростають до 15-30 сантиметрів, а на півдні
України й більше. Забарвлення — від ясно-сіруватого до чорнуватобурого або вишнево-червоного. Черевна сторона тіла плоска, спинна —
опукла і темніша, ніж черевна. Приблизно там, де закінчується передня
частина тіла, у хробака є потовщення, зване пояском який
розташований у більшості видів українських видів між 25 і 40-м
сегментами. У ньому містяться особливі залози, що виділяють клейку
рідину. При розмноженні з неї утворюється яйцевий кокон, всередині
якого розвиваються яйця хробака.
Поведінка
 Дощові черви живуть в ґрунті в якому рухаються по різному в залежності від його
щільності. В м'якій землі хробак загостреним кінцем тіла розсовує часточки грунту і
протискається між ними напруженням м'язів то звужуючи то розширюючи своє тіло. В
щільному грунті черв'як проковтує землю і пропускає її крізь кишечник. Пропущений
через шлунок ґрунт зліплюється в характерні грудочки, саме їх можна побачити біля
виходів черв'якових нір на поверхню. Ходи червів йдуть в глибину не менше ніж на 60—
80 см, а в крупних видів — до 8 метрів.
 На поверхні дощовий черв'як пересувається повзання. При цьому він спочатку витягує
передній кінець тіла і чіпляється щетинками, розташованими на черевній стороні, за
нерівності грунту, а потім, скорочуючи м'язи, підтягує задній кінець тіла.
 Через шкіряне дихання дощових червів мало на піщаних грунтах і вони не
зустрічаються у болотах. У воді розчинено замало кисню для червів тому вони не
живуть у просочених нею грунтах, гинуть вони і в сухій землі де шкіра підсихає і
дихання припиняється. У теплу і вологу погоду дощові черв'яки тримаються ближче до
поверхні. Під час тривалої посухи, а також в холодний період вони заповзають глибоко
в землю.
 Дощові черви ведуть нічний спосіб життя, вдень виходять на поверхню лише після
сильних дощів (звідки й назва), коли починають задихатися через нестачу кисню в
насиченому водою ґрунті. Харчуються різними рослинними залишками, гноєм. Вони
втягують, зазвичай вночі, у свої нірки листя, стеблини тощо.
Розмноження
 Дощові черви — гермафродити. У кожного дощового
черв'яка є чоловічі органи — сім'яники, в яких
розвиваються живчики, і жіночі статеві органи — яєчники,
в яких утворюються яйцеклітини. Розмножуються черви
відкладаючи кокони усередині яких відбувається
запліднення і розвиток яєць. У вигляді муфточок кокон
зісковзує з черв'яка і стягується на кінцях. У такому вигляді
кокон залишається в земляній нірці. Через 2—4 тижні з
кокона виходять маленькі черв'ячки, що досягають
дорослих розмірів за 3—4 місяці.
Значення та роль в ґрунтоутворенні
 Дощові черв'яки відіграють значну роль у процесах ґрунтоутворення.
Вперше серед науковців помітив зв'язок між цими тваринами та
родючістю ґрунту англійський натураліст Гілберт Уайт 1789 року.
Займався цим питанням і Чарлз Дарвін який у 1831 році опублікував
роботу «Про утворення ґрунтового шару» в якій виклав теорію
перемішування червами різних шарів землі.
 Дощові черви впливають на ґрунт трьома способами. По-перше, вони
прокладають в землі ходи, що можуть сягати восьмиметрової глибини,
враховуючи кількість червів часом на 1 м² землі припадає до кількох
кілометрів подібних ходів які полегшують проникнення повітря та води
до кореневої системи рослин. Окрім того ці ходи зменшують щільність
землі, що сприяє росту коренів. По-друге, дощові хробаки
перемішують різні шари ґрунту виносячи наверх землю з нижніх шарів
і затягуючи рештки рослин на глибину. По-третє, земля що пройшла
через кишківник червів збагачується біологічно активними
мікроорганізмами.

similar documents