Для більш досконалого засвоєння інформації з даного питання

Report
СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК
ФІЛОСОФСЬКОЇ ДУМКИ В УКРАЇНІ
Кандидат філософських наук, викладач
Голуб Є.С
План
Характерні риси українського світогляду.
Становлення філософської думки в Україні.
Філософсько-гуманістична думка в Україні (ХV – ХVІІ ст.).
Острозький культурно-освітній осередок.
Філософія Просвітництва у Києво-Могилянській академії.
Антропологічна спрямованість філософської думки
Г.С. Сковороди.
7. Філософські погляди українського романтизму ХІХ ст.
8.
“Академічна” філософська думка в Україні ХІХ – початку ХХ ст.
9. Основні філософські та суспільно-політичні погляди
українських письменників та публіцистів IІ половини ХІХ –
початку ХХ ст.
10. Філософська думка в українській діаспорі.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
1. Характерні риси українського
світогляду
Український світогляд
Відкритість, здатність до творчого синтезу
Плюралізм філософської думки
Неприйнятність абстрактного
Антеїзм (шанобливе ставлення до землі)
Екзистенціальна зорієнтованість
Кордоцентризм (сутність людини в її серці)
Етизація філософської думки
Інтегрованість у літературу
Естетизм – шанування краси у всіх проявах
На основі особливостей розвитку вітчизняної
філософської думки виділяють такі етапи:
Докласичний
період:
• філософська думка Київської Русі,
формування гуманістичнореформаційних ідей, які становлять
ідеологію передбуржуазних рухів (Юрій
Дрогобич, Павло Русин, Станіслав
Оріховський та ін.).
Класичний
період:
• філософія Києво-Могилянської академії,
філософські курси якої були досить
ґрунтовними, широкими за
світоглядною проблематикою.
Філософська концепція Г. С. Сковороди,
спрямована на поєднання життя і
філософської мудрості.
Некласичний
період:
• філософські ідеї українського
романтизму першої половини ХІХ ст.,
натуралістично-позитивістські ідеї
другої половини ХІХ ст., новітня
українська філософія.
2. Становлення філософської думки в
Україні
Основні
представники:
• Іларіон Київський (? – бл. 1053) – перший
митрополит з русів;
• Нестор (бл. 1050 – поч. ХІІ ст.) – літописець,
чернець Київсько-Печерського монастиря;
• Володимир Мономах (1053 – 1125) –
видатний державний і політичний діяч,
письменник і мислитель;
• Кирило Туровський (бл. 1130 – бл. 1182) –
єпископ м. Турова, мислитель, філософ.
Основні теми
філософування
Києворуської доби
(ХІ – ХІІ ст.)
• світобудова;
• сутність людини, її моральність, соціальна
відповідальність;
• проблеми віри, величі й всемогутності Бога;
• співвідношення історії і вічності;
• взаємовідношення душі і тіла.
3. Філософсько-гуманістична думка в
Україні (ХV - ХVІІ ст.)
Юрій Дрогобич (бл. 1450-1494) – мислитель-гуманіст.
Одна з найвідоміших праць - “Прогностична оцінка поточного 1483 р.”
Віра в силу
людського розуму,
його можливості в
пізнанні таємниць
і закономірностей
світу
Людський розум є
головною
рушійною силою
суспільного
прогресу
Людина здатна без
Божого одкровення
пізнавати світ
Історія людства не
є велінням Божим.
Вона є людською
драмою дій у лоні
природних сил
У дусі
неоплатонізму
розробляв ідеї
космічної любові,
якою сповнений
Всесвіт
Павло Русин (бл. 1470-1517) – один із засновників гуманістичної
культури в Україні.
Спроможність
людини власними
силами за
допомогою
доброчесності
досягти земного
безсмертя
Людина повинна
мати право на
повноцінне життя,
на свободу совісті,
слова, віри
Найвищими
якостями людини
мають бути не
багатства, титули і
посади, а її розум,
чесноти
Станіслав Оріховський-Роксолан (1513-1566) – український і
польський гуманіст, філософ, історик.
Обстоював суспільно
договірне
походження держави
Моральним
обов’язком людини є
праця на благо
суспільства
Незалежність
світської влади від
церкви
Обґрунтовував ідею
природного права
(незалежного від
держави права, яке
випливає з
“природи” людини)
Основним
принципом
природного права є
життя у злагоді із
законами природи,
які є запорукою
свободи людини
Головною рушійною
силою історичного
розвитку є розум,
освіта
4. Острозький культурно-освітній
осередок (1576-1636)
Основні
представники
Острозького
культурноосвітнього осередку
• Герасим Данилович Смотрицький
(? – 1594) – перший ректор
Острозької колегії, письменникполеміст;
• Клірик Острозький (? – ?) –
письменник-полеміст;
• Дем’ян Наливайко (? – 1627) – брат
народного героя Северина
Наливайка, проповідник-полеміст;
• Іван Вишенський (бл. 1530-1620) –
письменник-полеміст, філософ.
Основні філософські ідеї представників
Острозької колегії
Відкриття поняття
історичного часу
У пошуках причин
історичних подій,
вихід за межі
провіденціалізму
Самореалізація
людини в земному
житті
Свобода сумління
Природна рівність
всіх людей. Однакова
здатність
безпосередньо
спілкуватися з Богом
Нахил до пантеїзму
(природа зливається
з Богом)
5. Філософія Просвітництва у КиєвоМогилянській академії
Основні
просвітники
КиєвоМогилянської
академії:
• Петро Могила (1596 – 1647) – фундатор
академії, богослов і мислитель,
митрополит;
• Йосип Кононович-Горбацький (? – 1653) –
один із перших професорів академії;
• Інокентій Гізель (бл. 1600 – 1683) –
богослов і філософ;
• Стефан Яворський (1658 – 722) –
письменник, церковний і політичний діяч,
філософ;
• Теофан Прокопович (1681 – 1736) –
мислитель, богослов, церковний діяч;
• Георгій Кониський (1717 – 1795) – вчений,
мислитель, письменник і поет.
Основні Філософські Ідеї Професорів КиєвоМогилянської академії
Поступова
переорієнтація від
богопізнання до
пізнання природи
Фундаментом
пізнавальної
діяльності є відчуття
Вчення про
ненароджуваність і
незнищенність
матерії,
невіддільність
форми від матерії
Велич, гідність,
досконалість людини
Пріоритет розуму
над волею, активна
роль розуму
Найкращою
вчителькою розуму
вважають логіку
Сенс життя у творчій
праці, спрямованій
на власне й
громадське добро
Досягнення щастя –
задоволення
тілесних і духовних
потреб та пізнання
істини
Активність людини
має бути скерована
на боротьбу зі злом
6. Антропологічна спрямованість філософської
думки Г.С. Сковороди (1722-1794)
Світ – це вічна
матерія яка не має
меж і нескінченна у
просторі й часі
Світ складається з
двох натур – видимої
і невидимої,
зовнішньої і
внутрішньої
Усе існуюче
поділяється на три
види буття, або світи
– великий
(макрокосмос),
малий (мікрокосмос)
і символічний –
Біблія
Головним у людині є
не теоретикопізнавальні
здібності, а “серце”.
Звідси вимога
“пізнай себе”
Людське
самопізнання є
основою пізнання
законів природи
Шлях пізнання
невидимої натури –
Бога – через
самопізнання
людини
Ідеальним може
бути лише таке
суспільство, яке
забезпечує людині
реалізацію її творчих
здібностей шляхом
освіти
Головне джерело
всіх бід людських –
“незродність” зі
світом. Тому в основі
життя людей має
бути ідея
“спорідненої праці”
7. Філософські погляди українського
романтизму ХІХ ст.
Романтизм
• ідейний і художній напрям, який виник у
літературі і мистецтві в кінці ХVII – на початку
ХІХ ст. Притаманна піднесеність та емоційна
спрямованість творів.
Основні
представник
и
українського
романтизму
ХІХ ст.
• Михайло Олександрович Максимович (18041873) – вчений-енциклопедист, натурфілософ;
• Микола Васильович Гоголь (1809-1852) –
український і російський письменник і мислитель;
• Микола Іванович Костомаров (1817-1885) –
історик, письменник;
• Пантелеймон Олександрович Куліш (1819-1897)
– історик, літератор, етнограф;
• Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) – поет,
художник та мислитель;
• Олександр Опанасович Потебня (1835-1891) –
вчений, філолог, етнограф.
Основні ідеї романтизму
Не тільки людина
наближається до
Бога, а й Бог до
людини
(антропоцентризм)
Тільки зігріті
любов’ю Христа всі
слов’янські народи
можуть прийти до
правди і рівності
Ідея власної
самоцінності
українського народу
Право народів на
самостійне
співіснування і
розвиток
Знаряддям
національної
свідомості є мова.
Мова народжує
народний дух
Усунення мовної та
релігійної
дискримінації
Оспівується “серце”. У
“серці” – надія,
передчуття, провидча
сила
8. “Академічна” філософська думка в
Україні ХІХ – початку ХХ ст.
Памфіл Данилович Юркевич (1827-1874) – мислитель-філософ, один із
теоретиків “філософії серця” (кордоцентризму).
Визначає три
сфери буття:
царство ідей, або
вічної правди,
царство розумних
істот – реальний
світ, царство
примарного
існування
тілесності
Серце є “центром”
душевного і
духовного життя
людини. Воно є
вихідним пунктом
усього доброго і
злого в словах,
думках, вчинках
Людина завжди
буде визнавати
право живих істот
на життя,
виявляючи інтерес
до їхньої долі
Олексій Микитович Гіляров (1855-1938) – філософ.
Всесвіт – це живий
“одухотворений організм”, де
свідомість існує вічно
Буття і свідомість тотожні. У
світі існує тільки те, що
усвідомлюється
У Всесвіті існує загальний
зв’язок усіх елементів
дійсності з їх духовною
єдністю
Матерія без мислення
неможлива – це дві сторони
однієї й тієї самої сутності
Петро Іванович Ліницький (1839-1906) – філософ, представник
духовно-академічної філософії.
Дотримується ідеалістичних
поглядів на світобудову
Необхідність релігійної віри
міститься у сутності
людського розуму
Не заперечуючи значення
серця в духовному житті,
обґрунтовує велику роль
людського розуму
Істини філософії складають
позитивний зміст
богослов’я
9. Основні філософські та суспільно-політичні
погляди українських письменників та
публіцистів ІІ половини ХІХ – початку ХХ ст.
Михайло Петрович Драгоманов (1841-1895) – філософ,
історик, літератор.
У поглядах на
природу
дотримувався
матеріалістичних
позицій
Розробив ідею
перебудови
суспільства на
федеративних
засадах
Обстоював
відокремлення
церкви від держави
Іван Якович Франко (1856-1916) – письменник, філософ,
громадський діяч.
Метод діалектики
дає можливість
правильно
зорієнтуватися у
закономірних змінах,
які відбуваються в
природі та
суспільстві
Відкидає утопічну
віру в можливість
однозначного
передбачення
перебігу історичного
руху
Рушійною силою
історії є культура
Загальнолюдською
цінністю є вільний
розвиток людської
особистості
Кожна людина має
виробляти в собі
поняття істинності,
приязні та добра
Визначальними
рисами морального
прогресу людства є
всебічно вихована
особистість, її
свобода і гуманізм
Розробляє
концепцію двох
взаємопов’язаних
рівнів психічної
діяльності людини –
свідомого і
позасвідомого
(“верхня” і “нижня”
свідомості)
Соціалістичний
лад – це вільна
федерація общин,
організована за
принципом
широкого
самоуправління
Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка (1871-1913)) – поетеса,
драматург, прозаїк, публіцист, засновник української естетики.
Матерія активна;
вона носій усіх змін і
перетворень
Ідеальне є
породженням
матеріального, проте
й ідеї відіграють
важливу роль
Виступила
попередником
феміністичної
філософії культури,
переглянула
традиційні гендерні
ролі активного
(“сильного”)
чоловіка і пасивної
(“слабкої”) жінки
(“Камінний
господар”)
Утверджувала
пріоритет
інтуїтивного
“жіночого” пізнання
Історія європейської
цивілізації
розглядається як
трагічна поразка
грецької Античності
перед християнством
Імперіалізм за своєю
сутністю означає
смерть культури.
Останнім притулком
культури
залишається міф
(“Лісова пісня”)
Михайло Сергійович Грушевський (1866-1934) – історик, громадськополітичний і державний діяч.
Суб’єктом історичного поступу є
народ
В історичному дослідженні
основну увагу слід приділяти не
видатним особам, а народові
обґрунтував ідею самостійності
українського народу
Підкреслював значення
християнства, яке сприяло
прилученню українського народу
до світового культурного процесу
Володимир Іванович Вернадський (1863-1945) – мислительенциклопедист, творець вчення про ноосферу. Був філософом у науці і
вченим у філософії.
Розробив учення про біосферу
як особливу геологічну
оболонку Землі. Увів поняття
“жива речовина” як сукупність
живих організмів
Розробив учення про перехід
біосфери в ноосферу, “царства
живої речовини” – в “царство
розуму”
Зробив висновок про
докорінну відмінність живого
від неживого, про
неможливість виникнення
одного з іншого
Виступав проти будь-якого
насильства
Вірив у повну гармонію
суспільства і природи
Майбутнє пов’язував із
ноосферною спільнотою
збратаного людства
10. Філософська думка в українській
діаспорі
Володимир Кирилович Винниченко (1880-1951) – письменник,
публіцист, автор етико-філософської теорії конкордизму.
Створює теорію конкордизму.
Конкордизм (злагода), за яким
відбувається “усуспільнення”
людиною самої себе,
погодженість її із собою та
світом
Людина мусить любити все, що
дає їй життя, що зберігає його,
що відновлює життєві сили. Тому
людина любить добу свого
дитинства, юнацтва
Методологія конкордизму –
примирення протилежностей
Конкордизм підпорядковує
політику етиці
Соціальний характер
конкордизму – власність
трудових колективів на засоби
виробництва
Цивілізаційна спрямованість
конкордизму – ідея “Світової
Федерації”, збратаного людства
В’ячеслав Казимирович Липинський (1882-1931) – мислитель, історик,
соціолог.
Історію творять великі люди
Кожний народ мусить пройти
період монархії. Відсутність в
Україні монархії не дала змоги
створити свою власну
державність
Постійні мешканці української
землі, незважаючи на їхню
соціальну приналежність, мову,
віру, етнічне походження, мають
бути повноправними
громадянами України
У суспільстві існують три
джерела влади: матеріальна
сила, або “войовники”,
економічна сила – “продуценти”
та інтелектуальна сила –
“інтелігенти”, між якими
можливі певні комбінації
Дмитро Іванович Донцов (1883-1973) – філософ, ідеолог українського
націоналізму.
Світоглядна позиція
і основна ідея – це
ідея волі
тлумачиться
ірраціоналістично
Нація є
самодостатньою
цінністю. Нація
творить державу, а
не навпаки
У житті існує одна
засада: “Бути
сильним”
Основою
національної
ідеології є воля нації
до життя, до влади,
до розповсюдження
свого впливу
Місце наукової
істини посідає
аксіологічна правда,
котра може бути
тільки “своєю”
Національна ідея
повинна стати
насамперед справою
еліти нації
Суворе, тверде
підпорядкування
особистого
загальному
Олександр Юліанович Кульчицький (Олександр Шуміло фон
Кульчицький) (1895-1980) – філософ, автор численних праць зі
світоглядної, гносеологічної та психологічної проблематики.
Філософія – світоглядне,
універсальне знання,
спрямоване на сутність буття
Методом осягнення людської
сутності є персоналізм –
визнання особистості
первинною творчою реальністю
і вищою цінністю буття
Філософське мислення
спрямовується на охоплення
поза вищої сутності буття, на
виявлення прихованої
внутрішньої “самості світу і
душі”
Психологія – важлива
філософська наука, оскільки в
ній ідеться про одну з
найважливіших для людини
форм буття. Пізнання своєї душі
сприяє пізнанню душі інших
людей
Логіка – основа підготовки
філософського мислення
Проблемно-пошукові запитання і
вправи
•
•
•
•
•
•
На ґрунті ознайомлення з науковою спадщино. М. Грушевського
зробіть висновок про взаємозв’язок філософії та історичної науки.
Методом осягнення людської сутності, за О. Кульчицьким, є
персоналізм. Поясніть це твердження.
Чи згодні ви з В. Липинським, що кожний народ мусить пройти
період монархії? Чому?
Хто, на вашу думку, творить історію – народ чи видатні
особистості?
Чи можлива, на вашу думку, “Світова федерация збратаного
людства”, про яку мріяв В. Винниченко?
Знайдіть спільні риси філософських поглядів Г. Сковороди і
П.Юркевича.

similar documents